Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

берег річки

  • 1 йаға

    1. край, кінець ВН, СБ, СМУ, К, СК; а сон йағаларын т'есем бӱльдален а потім краї обрізаю блюдцем У.
    2. берег ВН, СБ, СМ-К, СК; бой йағасы берег річки ВН, У; бой йағасна халис якраз на березі річки У; дэңиз йағалары морське узбережжя ВН, Б; дэниз йағасна на березі моря Г; дэрйа йағасы берег річки Б; дэре йағасы край яру Г; дэре йағасна на краю яру Б; папу, т'ечир бизи ӧбӱр йаға дідусю, перевези мене на той берег К; ӧзен йағасы берег річки Г-К; су / сув йағасна на берег, на березі річки СЛ / У; чохрах йағасна на березі джерела Б; йағадан йез, йағадан, йоллар чамур — болдурус ти йди краєм
    шляхи затягло багном — стомишся У; йағадан т'ез- ходити краєм, обходити Г; йағаларнен по краю К.
    3. бік, узбіччя; йол йағасна гӧмсӱннер нехай поховають край дороги П; бир йол йағасна т'ирий отларчеэ заходить у траву десь на узбіччі дороги СЛ.
    4. околиця, край; кӧй йағасна на околиці села СЛ; шеэрин йағасна на край міста СЛ.
    5. комір ВН, СБ, НМ, О, Б; шу чобанның йағасы да т'ирли — йувдурур бана у цього чабана масний комір — змусить мене прати ВН; тэрен йаға глибоке декольте СБ.
    6. сл. ім. край; окоплар йағасыне сырасыра тиздилер вишикували край окопів ВН; йол йағасна край дороги, при дорозі ВН, П, У, Г, СГ; йол йағасна т'етэй виходить на шлях У; мышых җыйай печ йағасна сычаннарны кіт збирає мишей біля печі У; эв йағасына до хати, під хату К; … т'елий бу адам, хайсы он йыл йӱрдӱ да, дӧрд йағадайы йӱрд'ен приходить цей чоловік, котрий ходив десять років, бродив по всіх чотирьох сторонах світу У; пор. йаха.

    Урумско-украинский словарь > йаға

  • 2 йах

    (йағы) бік, сторона, берег, край, місцевість, куток села, квартал ВН, СБ, Б-Г; т'етмеди бир йахка да він нікуди не відходив ВН; йеди сет'из йылдан бери бир йахка да бармамыз з сімдесят восьмого року ми нікуди не ходимо Б; бу йах цей бік О; не йахта де, куди О; о йахка в той бік; о йағна в його бік Б; о йах той бік, та сторона Б; о йахка по той бік, на той бік У, ВН, на тому краю П; о йах бийах туди-сюди ВН; о йахка бийахка омузлары бле сыхкалады вона знизала плечима СМ; бойнун у йағы той берег річки ВН; у йахта по тім боці СБ; о йахтан з того боку СМ; совух йах холодний край, холодна місцевість СМ; харшы йах протилежний бік, берег, заріччя СМ; эт'и йахтан з двох боків СМ; Йени йаха йени йар на Новому кутку нова любка Г.

    Урумско-украинский словарь > йах

  • 3 river-bank

    n
    берег річки
    * * *
    n

    English-Ukrainian dictionary > river-bank

  • 4 йаха

    1. берег Б; дэрйа йаха берег річки Б.
    2. комір; тик йаха стоячий комір У; пор. йаға.

    Урумско-украинский словарь > йаха

  • 5 т'енар

    край, узбіччя, берег СБ, П, Б-СЛ, СК; бен т'енардан т'езерим — йол сизин олсун я піду узбіччям, дорога нехай буде для тебе СК; су т'енары берег річки СБ; т'енарын кӧр дэ безин ал, анасын кӧр дэ хызын ал купуючи тканину, подивися на її край, беручи дівчину заміж, подивися на її матір СБА; софраан т'енары край стола К; сохаан т'енары узбіччя вулиці К; пор. д'енар.

    Урумско-украинский словарь > т'енар

  • 6 verge

    1. n
    1) край
    2) перен. грань, межа
    3) межі, коло
    4) бордюр (облямівка) з дерну
    5) горизонт, край неба
    6) стрижень колони
    7) узбіччя (дороги)
    8) іст. жезл, булава
    9) церк. патериця, посох
    2. v
    1) межувати (з чимсь — on, upon); прилягати (до чогось — on)
    2) перен. наближатися (до чогось)
    3) переходити (у щось — into, on)
    4) схилятися, хилитися
    5) заходити, закочуватися (про сонце)
    * * *
    I n.
    1) край; the verge of the stream беріг струмка; on the very verge of the roof на самому краї даху; грань, межа; to be on the verge of smth. бути на грані /на порозі/ чого-н.; she was on the verge of tears вона ледь утримувала сльози; he іs on the verge of forty йому незабаром сорок
    2) межа, межі, коло; to go beyond the verge of constіtutіonal powers вийти за межі повноважень, наданих конституцією; межі (країни, приміщення); wіthіn the verge of the Tower у стінах Тауера; іст. межі влади ( феодала); територія під чиєюсмь владою або юрисдикцією
    3) поет. обрій, край неба
    4) бордюр, облямівка
    5) архіт. край даху у фронтону; стрижень колони
    6) спец. берма, узбіччя ( дороги)
    7) іст. жезл; булава; церк. посох ( як символ влади)
    II v.
    1) (on, upon) межувати (з чим-н.), примикати (до чого-н.); at that poіnt the estate verges on the sea в цьому місці маєток межує з морем /примикає до моря/; a path verges on the edge of the precіpіce стежина йде по краю прірви; наближатися (до чого-н.); to verge to a close наближатися до завершення; he іs vergіng towards bankruptcy він стоїть на порозі банкрутства; (іnto, on) переходити (у що-н.); dark red vergіng on purple червоний колір з фіолетовим відтінком; dark gray vergіng on black майже чорний колір; (to) схилятися, ухилятися, хилитися
    2) заходити, закочуватися ( про сонце); the now vergіng sun сонце, що сідає

    English-Ukrainian dictionary > verge

  • 7 дэп

    підр. спол. слово, приєднує чужу мову
    1. що, мовляв, кажучи; "бильмем",— дэп айтый каже, що не знає У; "йохтур ахчиси",— дэп айттым мен саа я ж тобі сказав, що в нього немає грошей Г; йавун йавай, дэп айтый каже, що дощ іде П; битни да айтыйляр, шо талайляр ону, дэп кажуть і про вош, що вони, мовляв, кусають його П; чығас су т'енарна йувунмаға, дэп вийдеш на берег річки, мовляв, покупатися СБ; бу да штий — хайль олуй, осун, дэп він же чує — погоджується, мовляв, нехай буде так К; хасевет этмей, шо адамын йохтур бир шийи дэ дэп йому байдуже, що в людини нічого немає Б; җанавар хорхай — уруй, дэп вовк боїться, що стрілятимуть СБ.
    2. вважати ким, за кого, за що, сприймати як, ніби; йеңильген дэп сайылый вважається переможеним Г; бох дэп тэзекке / тэзеге хошмай як гімно не мішає до кізяка — не шанує СБА / Г.

    Урумско-украинский словарь > дэп

  • 8 дэре

    рівчак, яруга, річка Б, СГ; дэре йағасы берег річки, край яру Б; дэре дэмийлер, тэпе дэмийлер ідуть навпростець, не розбирають дороги СГ.

    Урумско-украинский словарь > дэре

  • 9 су

    1. вода; су дэрмени водяний млин СЛ; су ич- пити воду СМ; су йолчу шукач води Г; сулар калсын хай зійде вода М; су стий хоче води СМ; су чек- діставати воду СК; су чине у воду СМ; суға бар- СБ, СМ, суйа вар- Г іти по воду; су ол- промокнути Г; айазма суйу свята, свячена вода СК; кӧтэрий атай о суйу вихлюпує ту воду Г; ахкан су протічна вода ВН; йағ суйу сколотини Г, К; салхым / салхын су СБЧ / П прохолодна вода; татлы су добра вода СЛ; ташхан су билен т'етсин нехай пропаде разом з паводком СБЧ; чӱрген су протухла вода ВН; суға алып т'етий, сусуз хайтый т'етирий повівши по воду, приведе без води СБФ.
    2. річка СБ, СЛ, К; су т'енары берег річки СБ; суға артын тайаған — судан ӧзӱн айаған уперся задом у річку, а сам боїться води СБА.

    Урумско-украинский словарь > су

  • 10 т'еч-

    (т'ечий) ВН-К
    1. минати, проходити; т'ечти о кӱннер энди минули вже ті дні Б; коп вахт т'ечмеди ВН, чох т'ечмеди Г минуло небагато часу; т'ечт'ен йыл минулого року, торік Б; барйам т'ечт'ен сора після того, як свято минуло СМ.
    2. переходити, переправлятися; т'ечийлер стол артна проходять за стіл Б; мен атлам т'ечем ону я перескочу через нього У; йол т'еч- переходити через дорогу Б; бойдан арйахка т'еч- переправлятися на протилежний берег річки У; т'ечти бешинҗи классха він перейшов до п'ятого класу ВН; т'ечип т'ет- проходити, проїздити мимо СМ; т'ечий т'етий проходить мимо Б.
    3. переживати; йа мен не т'ечтим а я що пережила У.
    4. підходити, годитися, бути придатним, личити, ходити, бути в ужитку, стосуватися; бу ат т'еген сора бу районче т'ечен олмазлар після появи цього коня в районі гідних не лишилося НЛ; даан т'ечий бу башмеклер ці черевики є ще придатними СБФ; бу саа т'ечий ни? чи тобі це підходить? К; бишийд'е т'ечмей нікуди не годиться СМ; т'ечмеэн шийлер непристойні речі У; бишийе дэ т'ечмеэн адам ні до чого не придатна людина К; нас т'ечмей кӱрешмеэ? як не слід боротися? К; т'ечмеэн ахча неходові, фальшиві гроші СБ; пор. д'еч-, йеч-, кеч-, чеч-.

    Урумско-украинский словарь > т'еч-

  • 11 тить

    прямий, прямовисний, прямостоячий У, К, СГС; тить баш з високим лобом К; тить бурун кирпатий ніс К; тить җап крута, прямовисна гора К; тить йаха прямий, стоячий комір У; тить ӧзен йағасы крутий, прямовисний берег річки К; пор. тик.

    Урумско-украинский словарь > тить

  • 12 тэ

    I
    1. частка також, теж, же, і; тосун — бу, буға чыхай, эбет, сӱтӱ эбет тэ болмай бичок — це, звичайно, бик, молока в нього, напевно ж, не буває СМ; наз этээк тэ, сағ халаах? як же нам зробити, щоб лишитися живими? Г; дӧрд бала, ӱч тэ хысхайахлы отӱриймиз живемо ми, четверо дітей і двоє жінок ВН.
    2. частка навіть; халдым мен чыхары бир бала билен, йӱрдӱм, ӧкмек тэ стэдим халхтан лишилася я на вулиці з дитиною, ходила, навіть хліба просила у людей ВН; ӧкмек тэ йох йоллух, бир ший дэ навіть хліба на дорогу немає, нічогісінько ВН; ӧлӱп тэ хутулмам навіть померши, не врятуюся Б; азҗых эт тэ гӱзель эт роби навіть мало, але роби добре Г.
    3. частка зовсім, чисто, геть, дочиста; мен бир ший дэ аңламайым да, эпс тэ харышылды я нічого зовсім не розумію, усе дочиста переплуталося ВН; ич тэ бильмей эбет він, звичайно, зовсім нічого не знає Г.
    4. ритмічна частка, може вставлятися в середину слова; салдат оғлум йелий, дэп тэ, сойум-сопум бахтылар мої всі родичі дивилися, як іде мій син-солдат СБ; сағ олайды ғарип тэ анем якби була жива моя бідна матір Б.
    5. прот. спол. енкл. а, але, та, ж; йа сен йибермес тэ а ти ж не пустиш ВН; о даан тэк хашыный, ғарип тэ тӱшӱнӱй, шо оңа береҗек бир ший бир ший він іще тільки чухається, а бідняк думає, що той йому щось дасть П; башым бек авруй; тэ мен бир шийчик этамадым голова в мене дуже болить; але я нічого не могла зробити Б.
    6. єд. спол. енкл. і, та; бар су т'енарна, ӧзен т'енарна, немет тэ... кӧзет тэ, анда т'имсе т'елип йӱрмей ми піди на берег річки і теє-то... і подивися, чи ніхто там не ходить СБ; дэгишилир эдик тэ чабар эдик бир бири артна мінялися й бігали один за одним СБ; йаремдэн айрылғаным ӱч ай, ӱч тэ кӱн олду уже три місяці й три дні, як я розлучився зі своєю коханою СЛ.
    7. єдн. спол. і; шлемеэ т'ерек тэ асрама ға, шоп бизим олғай мӱдэм дэ треба працювати й придбавати, щоб у нас було завжди Б; сора сӱзийлер, тэ хойайляр чапчахлара потім проціджують і розливають у діжки СЛ.
    II
    виг. примирення СЛ; тэ! — дэди дэрменҗи.— не оса, осун, меэм хысметим ех!— каже мельник.— що буде, те буде, це моя доля СЛ.

    Урумско-украинский словарь > тэ

  • 13 тӱш-

    (тӱший; / / тӱшей П-Б, СК)
    1. падати, спадати, потрапляти; атэш тӱшкен йерне йанай вогонь горить там, де влучить СГ; тӧшеклере тӱш- злягти в ліжко, тяжко захворіти Г.
    2. спускатися, приземлятися, злазити, вставати з воза, виходити з транспорту; тӱшмеэ йардым эт- допомагати злазити К; тӱший ашаға спускається донизу СМ; мердвендэн тӱший злазить з драбини П; дӱнйа — мердвен
    бири тӱшей, бири миней світ — драбина
    один залазить, другий злазить СМ; тӱштӱ аттан зліз з коня ВН; марышнадан тӱш- виходити з машини Г; пӧрӱпчеэ тӱш- спускатися в погріб Г; о сычрай тӱший атындан він зістрибує з коня Б.
    3. влазити, залазити, приходити, потрапляти, входити, заходити; дэве тӱший заре чине верблюд зайшов на лан СМ; тувар тӱшйен сон після того, як зайде худобаП; т'ирмий, тӱшмий дэрйаче атлар коні в річку не заходять Б; кӧйе тӱш- приїхати до села К; ӧзене тӱш- заходити в річку К; барийляр су т'енарына, ӧзен т'енарына, тӱший бу хызлар, башлай йувунмаа ідуть ці дівчата на берег річки, залазять, починають купатися СБ; тӱшӱп хал- потрапляти, зупинятися О; тӱшӱп т'ель- приходити, прибувати СЛ, К.
    4. спадати (на думку) ; ахылна тӱший спадає на думку, йому доходить, він згадуєП; тӱшмей хатирме не можу згадати ВН; тӱшир хатирме спаде мені на думку СБ.
    5. діставатися, припадати, випадати; ахыллы баш дэлиге тӱшкен розумна голова дісталася дурневі СБЧ; йол тӱший вармаа доведеться їхати К.
    6. упадати за ким, переслідувати; тӱшийлер бунун ардына мал алмаа починають його переслідувати, щоб забрати худобу СЛ; ардындан тӱш- упадати за ним СК; тӱший бу җаду хары оон ардындан кидається ця відьма услід за ним К.
    7. подаватися, вирушати, кидатися, починати; тӱштӱ йола, хыдырый подалася в дорогу, шукає Г; тӱший йар хурбетлиги чекмейе починає тужити за коханим СБ; о т'елий тӱший анда він приходить туди Б; … черен тӱштӱ / хойулду — кӱз т'ельди складено скирти — надійшла осінь СБЧ; пор. дӱш-.

    Урумско-украинский словарь > тӱш-

  • 14 җап

    (җабу) гора, горб, пагорб; урвище, крутий берег річки, яру ВН, СГ; узгір'я, міжгір'я, сідловина СМ, К; җап йаны схил гори БТ; җап тӧпеси вершина гори БТ; ӧзӱ җап артна, буруну да җапына сам за горою, а ніс уже на горі СМ; Юраға т'елий Алексӱвка җабуна приїздить дядько Юрко на Олексіївську гору Б; җаптан гыдырлатыйляр котять з гори СМ; ао җапларче йасағанлар ӱйчӱклер у тому крутому березі поробили вони собі хатки — печерки ВН; тарамаа харшы дайанған — җаптан чыхамайдыр (кінь) застряв у яру — не може вибратися з урвища СГ; җап-тарама, тарама-җап дуже нерівний, з пагорбами й яругами СМ, К; җаплар йох пагорбів немає У.

    Урумско-украинский словарь > җап

  • 15 бой

    I
    1. стан, постава, фігура, статура, зріст, висота, довжина; бойуң / бойун узун СБ / СК ти висока; бойу кичик він малого зросту СМ; бойу бир вони одного зросту П; бир бойда одного зросту К; йар, биз эт'имиз — бир бой да, бир дэ сыма да кохана, ми з тобою і поставою однакові, і на обличчя СК; йаш бойуму халдырдым я занапастив своє молоде життя СБФ.
    2. стрижень, русло К; ӧзен бойуна на глибину, на стрижень річки К.
    3. присл. уздовж; энине бойуна уздовж і впоперек— ушир і вздовж Г.
    4. післяйм. а) у висоту, на висоту чого; хамчы бойу су чыхты вода виступила на висоту нагайки ВН; тиз бойу хар сніг до колін, по коліна К; таван бойу йӱк җыйдым я зібрала постіль — приданого аж до стелі Б, СГ; адам бойунда на зріст людини СГ; б) уздовж, понад; чарше бойу базаром, по базару ВН; тарама бойу понад яром, уздовж балки ВН, К; йол бойу по дорозі, дорогою, вулицею СБ, СМ, К; т'етий тавлух бойу іде лісом СМ; т'ит абу ӧзен бойу іди понад цією річкою СЛ; дениз бойу понад морем Г; сохах бойу уздовж вулиці СГ.
    II
    річка ВН, СБ, СМ, У; бойун ады Йалта назва річки Ялта У.
    берег О; див. бой I,
    4. бой IV холостий, вільний, незалежний; бой йигит парубок СБ.
    V
    бой тӱркӱсӱ лірична пісня — на відміну від чын і душенка — частушок СК.

    Урумско-украинский словарь > бой

  • 16 йағ

    I
    олія, масло, жир, смалець, мастило СБ, П, СМ, Г-М; жир ВН, П, топлений жир СМ; сӱфтэ хоймадых йағ басханда, а ачхан сон йағлайымыз барох перше, як місили, ми жиру не клали, а мастимо, звичайно, після того, як розкачали ВН; йағ ол- просякнути жиром Г; йағ суйу сколотини Г, К; йағ тӱшӱрколотити масло Г, К; йағ тӱшӱрен савут маслоробка, збивачка масла Г, К; арам йағ недобрий жир Г; гувалян йағы соняшникова олія К; йиринген йағ топлене масло Г, К, смалець К; кандиль йағы лампадна олія Г, К; кӱкӱч йағы рослинна, соняшникова олія П; кӱнайлян йағы соняшникова олія Г; мӱртӱ йағы смалець із здохлятини Г; оруч йағы пісна, рослинна олія Г; сары йағ вершкове топлене масло Г, К, СГ; сығыр йағы коров'яче масло Г; тазе / тазы йағ К / СГ свіже вершкове масло; т'ендир йағ рослинна, конопляна олія К; урлух йағы рослинна олія Г, К; чигит йағы соняшникова олія СГ; … сенсиң беним йӱрек йағымы эритэн ти мене засмучуєш, мучиш ВН; хыз алаҗах ид'итин йӱрегиндэ йағ олмаз у парубка, який має взяти дівчину, душа мліє від переживань СГ; йӱрегиме йағ халмады да, эриди у мене вже не лишилося сил переживати СК; йӱректэ / йӱрегме йағ халмайор моя душа виснажується від болю СК; тапай ӧтӱн йағын знаходить жовчний жир — те, чого так дуже хотіла СЛ.
    II
    берег, край ВН, П, Б; бой йағға җыйыл (ды) лар эпсчиги дэ усі до одного зібралися вони на березі річки ВН; бойнун о йағына по той бік річки ВН; йағына до нього О; йағындан від нього О; пор. йах.

    Урумско-украинский словарь > йағ

  • 17 изрезывать

    и Изрезать изрезать
    1) (на куски) різати, порізати, розтинати, розтяти, шматувати, пошматувати, (о мн.) порізати, порозтинати що чим. [За берестом лежала долі широка й зелена лука, порізана закрутами синьої річки (Коцюб.)];
    2) (во многих местах) різати, порізати, порозтинати, (резьбою) карбувати, покарбувати. [Сволок гарний, дубовий, штучно покарбований (Куліш)]. Изрезанный - порізаний, пошматований, порозтинаний, (изрезьблённый) покарбований. -ный берег моря - порізаний морський берег. -ный морщинами - поритий, (по)карбований зморшками. [Чого по жовтому карбованому зморшками обличчю пройшла якась темна тінь? (Мирн.)]. -ный рытвинами - поритий, попоротий. [Похитуючись по скелястій поритій дорозі, фаетон з'їхав у балку (Грінч.). Земля тут попорота (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - изр`езать
    рі́зати (рі́жу, рі́жеш), порі́зати; ( на клочки) шматува́ти, пошматува́ти; ( на части) кра́яти, покра́яти; ( делать порезы во многих местах) карбува́ти, покарбува́ти; (сов.: пересечь изломанными линиями) пописа́ти, -пишу́, -пи́шеш

    Русско-украинский словарь > изрезывать

  • 18 противный

    1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;
    2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;
    3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].
    * * *
    I
    1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний
    2) ( противоречащий) супере́чний, проти́вний
    II
    оги́дний, гидки́й, оги́дливий, проти́вний; ( отвратительный) бридки́й, обри́дливий, обри́длий, відворо́тний, відра́зливий, осору́жний; хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, опри́кривий; диал. шпе́тний

    Русско-украинский словарь > противный

  • 19 bank-side

    n
    1) край берега (озера, ріки)
    2) спадистий схил берега, похилий берег
    3) (Bank-side) район театрів (по берегу Темзи)
    * * *
    n
    1) похилий схил берега; край берега (озера, річки)
    2) icт. ( Bank-side) район театрів ( по південному берегу Темзи)

    English-Ukrainian dictionary > bank-side

  • 20 shore front

    сл.
    1) прибережна смуга; берег (моря, річки)

    English-Ukrainian dictionary > shore front

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • Західний берег річки Йордан — власна назва політико адміністративна одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • берег — а, ч. 1) Край землі, що межує з поверхнею річки, озера, моря і т. ін. •• Пусти/тися бе/рега ні про що не дбати, занедбати себе; розпуститися. 2) чого і без додатка. Суходіл, територія, що прилягає до річки, озера, моря і т. ін. 3) Край, узбіччя,… …   Український тлумачний словник

  • берег — 1) (край землі, що прилягає до річки, озера, моря тощо), суходіл, земля, береговина, узбережжя, побережжя, надбережжя 2) перев. мн. (край книжки, зшитка, аркуша паперу, не заповнений текстом, малюнком тощо), марґінес …   Словник синонімів української мови

  • зарінок — нку, ч., діал. 1) Пологий берег річки, вкритий рінню. 2) Рівне місце біля річки, поросле травою …   Український тлумачний словник

  • лівобережжя — я, с. Лівий берег річки. || Земельний простір, який прилягає до лівого берега, розташований за лівим берегом річки …   Український тлумачний словник

  • правобережжя — я, с. Правий берег річки. || Земельний простір, який прилягає до правого берега, розташований за правим берегом річки …   Український тлумачний словник

  • Чернобаевский район Черкасской области — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в …   Википедия

  • Чорнобаевский район — Чернобаевский район Чорнобаївський район Герб Флаг Страна Украина Статус район Входит в …   Википедия

  • звисник — а, ч., зах. Крутий берег річки …   Український тлумачний словник

  • пристін — у, ч., діал. Прямовисний берег річки …   Український тлумачний словник

  • Кавказская война — КАВКАЗСКАЯ ВОЙНА. Такъ называется длител. борьба Россіи съ многочисл., воинств. племенами Кавказа, а также съ сосѣд. азіат. гос твами съ цѣлью умиротворенія и покоренія этой обширн. окраины. Періодъ до присоединенія Грузіи. Зачатки нашихъ… …   Военная энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»